“Брати. Остання сповідь” фільм

2015

«Брати. Остання сповідь» — український драматичний фільм, знятий дебютантом Вікторією Трофіменко за мотивами роману «Джмелиний мед» (1995) шведського письменника Торґні Ліндґрена. Стрічка розповідає історію любові та ненависті двох братів-гуцулів, які доживають віку в гірському селі в Карпатах.

“Брати. Остання сповідь” актори

  • Наталія Половинка — письменниця
  • Роман Луцький — молодий Станіслав
  • Микола Береза — молодий Войтко
  • Віктор Демерташ — старий Станіслав
  • Олег Мосійчук — старий Войтко
  • Вероніка Шостак — Ївга
  • Ягиш Орест — Демійон, син Ївги та одного з братів
  • Юрій Денисенков — Святий Христофор

“Брати. Остання сповідь” опис

Два брати-гуцули Войтко і Станіслав усе життя змагаються один з одним. Навіть у похилому віці вони намагаються пережити один одного, попри рак та хворе серце. Одного разу, до їхнього маленького провінційного містечка в Карпатахприїздить письменниця з лекцією про святих та юродивих. Вона знайомиться з братами і поступово занурюється в їхні життя. Письменниця дізнається історію любові та ненависті Войтка і Станіслава, які протягом усього життя ділили матір, іграшки, жінку та сина. Кульмінацією цієї боротьби стала смерть їх сина та жінки, після чого вони не розмовляють понад 40 років та бажають смерті один одному. Письменниця, допомагаючи їм, весь цей час, пише книгу про Святого Христофора.

Фільм був представлений на 21 кінофестивалі, серед яких і три кінофоруми класу «А» в Гоа, Шанхаї та Москві. На останньому стрічка здобула приз кінокритиків, а актриса Наталія Половинка отримала нагороду за найкращу жіночу роль.

“Брати. Остання сповідь” інформація

Режисер: Вікторія Трофименко
Сценарист: Вікторія Трофименко
Оператор: Ярослав Пілунський
Композитор: Святослав Луньов
Художник: Владислав Одуденко
Продюсери: Ігор Савиченко, Максим Асадчий, Том Палм, Валері Едвіна Саундерс
Країна: Україна
Виробництво: Альба фільм Інтертеймент, Kinotur Digital Intermediate Lab
Рік: 2014
Жанр: драма, екранізація

Кошторис $2 000 000

Світова прем’єра – 28 листопада 2013 року
Прем’єра в Україні – 24 вересня 2015 року.

Про зйомки

Робота над проектом тривала п’ять років. Пошук фінансування фільму тривав три роки. Лише після того, як стрічка виграла пітчинг кінопроектів, тобто здобула підтримку держави (50% бюджету фільму надійшло від Міністерства культури України), долучилися Pronto Film та інвестори (інші 50% — від приватних інвесторів та фондів, зокрема від Фонду Ріната Ахметова«Розвиток України»). Перед тем, як знайти інвесторів, Трофіменко безуспішно пробувала зібрати необхідну решту грошей через міжнародну краудфандингову платформу Indiegogo.

При написанні сценарію Вікторія Трофіменко вирішила перенести скандинавський сюжет в українські Карпати через необхідний гірський ландшафт. Щоб вирішити спірні моменти між автором і продюсером, компанія Pronto Film запросила професійного скрипт-доктора Мігеля Мачалскі, котрий відкоригував діалоги у фільмі. Для адаптації діалогів на гуцульський діалект був залучений гуцул Олег Ігнатів.

Де знімали “Брати. Остання сповідь”

Знімальний період тривав два роки. Більшу частину фільму було відзнято в Карпатських горах у селищі Синевирська Поляна, також знімали в павільйонах Києва. Перш ніж обрати Синевирську Поляну, творці сходили в чотири експедиції до різних місцевостей: спостерігали за краєвидами в різні пори року. Зрештою команда зупинилася на Поляні, оскільки в ньому гори розташовані близько одна від одної. Місцеві жителі хвилювалися, що знімання заважатиме їх роботі та життю. Спеціально для зйомок був побудований гуцульський хутір: на місці старих напівзруйнованих хат з вибитими вікнами були побудовані нові.

Теми і символізм

У «Братах» обігрується притча про те, як Святий Христофор ніс Христа через річку. Христофор був велетнем, але не зміг утримати Ісуса і впав під вагою всіх людських гріхів. Через зображення на кахлях, якими обкладено піч у будинку Войтка, у фільмі показана молодість героїв, історія їхнього діда, який збирав джмелиний мед, поки не впав у яму, де й загинув. На них багато символічних зображень, які показують протистояння братів: два барани, два леви, дерево, сонце й місяць. «Сонце та місяць — це цілісність, поєднання двох енергій у алхіміків, яке веде до досконалості. Це як два брати, які розділені навпіл, хоч могли би бути однією ідеальною людиною. До них ходить одна й та сама жінка і живе з ними двома», — зазначила Вікторія Трофіменко. Режисер сама прописала сюжети кожного з кахлів, а далі їх малювала художниця Катерина Косьяненко. У фільмі грає постійний контраст затхлого, смердючого приміщення — білосніжного снігу, любові — ненависті, замкненості — і безмежжя. Так, один із братів, Станіслав, є «солодким», тобто розбещеним, легковажним, також його головною пристрастю є саме солодощі, а інший, Войтко — «гірким», який не вірить у добро і покладається тільки на особистий гіркий життєвий досвід. Останній не може пробачити Станіславові його вчинки і звинувачує у смерті сина, а той прийняв усе і пробує відшукати у своєму житті втрачену солодкість.

Музика

Музику до фільму написав Святослав Луньов. Режисер хотіла, щоб музика була на межі класичної та етнічної. «Я хотіла, щоб у фільмі відчувався прикордонний стан між святими і юродивими»  — зазначила Вікторія Трофіменко. Для підсилення глибинного тону фільму актриса Наталія Половинка запропонувала заспівати українські народні пісні — мотив двох братів «Ой у полі росли два дубочки» і мотив шлюбу землі та неба «Ой соловей, соловієчко», що і було зроблено

Please follow and like us:
Оцініть статтю
Додати коментар