Пристосування крота до життя у грунті

Пристосування крота до грунтового середовища, тобто до його середовища існування вироблялося протягом тривалої еволюції. Пристосування крота до умов існування описано нижче.

Пристосування крота до життя у грунті

 

Кріт – ссавець, тварина з загону комахоїдних. Кроти пристосовані до підземного, риючого способу життя. Середовище існування – грунтове.

Пристосування крота до проживання в грунтовому середовищі можна помітити вивчивши його зовнішній вигляд:

  1. Витягнута форма тулуба, покритого густим коротким хутром – шубкою, ворс якої росте прямо. Ця особливість дозволяє кроту пересуватися під землею в будь-якому напрямку, так як ворс вільно лягає в будь-якому напрямку, не перешкоджаючи переміщенням. Коротке хутро потрібне кроту для меншого тертя
  2. Земляне забарвлення шерсті – чорне або темно-сіре. Дозволяє кроту залишитися непоміченим при попаданні на поверхню.
  3. Передні лапи розширені, з великими кігтями, що дозволяє йому працювати з землею
  4. Зір – розвинений погано. Та й під землею, в повній темряві, бачити складно. Очі захищаються повіком для уникнення можливості попадання землі. Око крота позбавлене кришталика і сітківки, однак це в певній мірі компенсується розвиненим нюхом.
  5. Потужні передні зуби у крота для перекушування коренів
  6. Особлива будова рота, щоб не потрапляла земля.
Please follow and like us:
Оцініть статтю
Додати коментар