Птахи риболови мають спеціальну форму дзьоба – це чаплі, лелеки, баклани, пелікани.
Пелікана можна впізнати одразу. До нижньої щелепи його солідного дзьоба прикріплений великий шкірястий мішок. Пелікан з’їдає не всю рибу, яку йому вдалося добути. Частину риби він поміщає в мішок, про запас. Відпочиваючи потім на березі, він поступово витрачає свої запаси. Іноді пелікан викидає рибу зі свого мішка на пісок і, розглянувши її, проковтує.
Птахи-рибалки – це ще і крячки, а також: рибалочка, поморник, качка, чайка, скопа.
Скопа широко відома завдяки своїм здібностям до рибної ловлі. Виглядівши зверху рибу, скопа виставляє вперед лапи і з силою вдаряє в намічену жертву, пронизує її довгими і гострими кігтями. Здобич птах з’їдає в лісі. Буває і так, що скопа, не розрахувавши своїх сил, кидається на рибу, що значно перевершує її розмірами. Не будучи в змозі ні підняти рибу з води, ні навіть звільнити кігті, скопа сама стає жертвою своєї здобичі. Риба йде вглиб річки зі скопою на спині і топить її.
Крячки – рибалки зі стажем. Вони люблять бути біля водойми. Крячки – неймовірно моторні, вони бачать рибу і спритно підхоплюють її. Птахи пишаються довгим прямим дзьобом і гачком на кінці. Всі крячки відмінно літають. Вони живуть на берегах морів і прісних вод, їдять рибу та інших водяних тварин, яких ловлять, кидаючись на них зверху. Гніздо у них звичайної форми, кладка складається з 1-3 яєць.
Чапля спритно ловить і пронизує здобич, а лелека хапає дзьобом не тільки рибу, але жаб, ящірок.
