Образ Тев’є-молочара уособлює весь єврейський народ, який, попри всі негаразди, сповнений оптимізму та життєвих сил.
Тев’є — трудівник і бідняк, пов’язаний із землею, з простими людьми в селі, такими самими трудівниками, як і він сам. Йому знайомі і голод, і злидні. Він наполегливо працював, щоб здобути все що мав. І цей земний, плідний труд зміцнив його дух, не дав йому схилитися перед труднощами, кривдами й нещастями.
Тев’є має велике серце, глибокий розум та своєрідний погляд на світ. Думки Тев’є, які він висловлює ніби випадково, мимохіть, уживаючи приказки, прислів’я та афоризми, у сукупності створюють цілісну філософську систему, сповнену справжньої життєвої мудрості.
Тев’є – працьовитий, саме своєю працею він отримав все що мав у своєму житті. Він – оптиміст, навіть у скрутні моменти він не перестає жартувати. Ані часткове банкрутство, ані погром, ані втрата чотирьох дочок не змогли зламати Тев’є. Жарти над собою і над своїми бідами допомагають йому вистояти. його сміх — мудрий, глибоко людяний, сміх самого народу.
Тев’є — дивовижна особистість. Він завжди робить усе відповідно до своєї натури й ніколи не йде проти совісті.
Тев’є з твору Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» — турботливий батько. Діти для нього — все. Але вони ростуть у світі, що змінюється, і їхні погляди на життя, на шлюб також відрізняються від поглядів старшого покоління: для них вигода в шлюбі не важлива, вони ладні жити в бідності, але з почуттями любові та поваги одне до одного, вони не бояться поїхати шукати кращого місця у світі, мають свої переконання.
Біди переслідують Тев’є: нещасливі його дочки, помирає від горя дружина, його самого виганяють із рідних місць.
Ця людина прагне зрозуміти, звідки приходять до нього нещастя. Гострий язик Тев’є не жаліє нікого, чутливе батьківське серце відкрите для благородних поривань його дочок. Страждають діти — страждає й він. Як він переживає за Бейлку, добре розуміючи, що постійні приниження — не шлях до щастя! І саме її чоловік першим, ще до урядника, замислює вислати Тев’є із рідної країни, тому що йому соромно мати тестя-бідняка. Тев’є часто замислюється над несправедливістю в житті: «Хіба я не така ж людина, як вони? Чи не було б справедливо, слово честі, щоб Тев’є теж хоч раз виїхав улітку на дачу?»
Останній події Шолом-Алейхем присвячує чи не найгіркіші сторінки повісті: «Був би я молодший хоч би років на двадцять, і жила б іще моя Голда, <…> був би я той самий Тев’є-молочар, що колись, <…> я б так легко не піддався! Я б опирався, бився б до крові!». Тев’є усією своєю сутністю прив’язаний до батьківщини, до рідної землі, до своїх сусідів-селян, йому не раз доводилося вступатися за них перед урядником. А тут усі відвернулися від нього, що видно зі слів: «якщо громада так ухвалила, то сперечатись не доводиться: мабуть, ви знаєте, що Тев’є у вас заслужив, щоб ви знищили до пня все його майно й всю його худобу.»
Автор особливо підкреслює почуття людської гідності у Тев’є, а також глибинну народну мудрість.
Цитатна характеристика Тев’є
| Висловлювання | Риси характеру |
| «Що таке єврей і неєврей?.. І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?.. А коли господь бог уже створив євреїв і неєвреїв, чому вони такі відокремлені одне він одного, чому ненавидять одне одного?» | Схильність до аналізування, філософських роздумів |
| «“Суєта суєт” — не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були» | Розуміння справжніх цінностей у житті людини |
| «У нього дуже порядний батько, а дід… був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами, дарма що сліпий, і вивчав Тору» | Поважає вченість, порядність; цінує родинні зв’язки |
| «Гроші, братику, треба… заробити кривавим потом, мозолі натерти!» | Чесний, розуміє, що тільки наполегливою працею можна здобути добробут |
| Висловлювання | Риси характеру |
| «Розум і каяття — ці дві речі завжди приходять занадто пізно» | Мудрий, розуміє свої помилки, самокритичний, картає себе за довірливість і прагнення «легкого хліба» |
| «Головне — людина, тобто щоб людина була людиною» | Гуманіст |
| «Дурниці… їсти, хіба це головне? Багатій не їсть червінців, а бідняк не їсть камінців» | розуміє значення духовності |
| «Де сказано, що я повинен жили з себе висотувати, щоб заробити на рідкий крупник, на куліш з картоплею, а вони, оті єгупецькі багатії, мають розкошувати на дачах, за холодну воду не беручись, об’їдатися смаженими качками, смачними книшами, млинцями й вергунами? Хіба я не така ж людина, як вони?» | Має почуття справедливості |
| «Що це за балачки: вони дали одне одному слово, що поберуться?» | Дещо консервативний, дотримується традицій минувшини, коли батьки вирішували долю дорослих доньок; не розуміє, як це молоді самі дійшли згоди |
| «Ось послухайте, як Тев’є викручується зі скрутного становища» | Кмітливий і хитрий, не хоче засмучувати дружину, тому придумує сон про те, що предки самі назвали нареченого для Цейтл |
