Залізо – метал сріблястого кольору, його позначають як Fe (ферум).
Вперше залізо опинилося в руках людини, впавши з неба. Адже багато метеоритів майже повністю залізні. Тому в Стародавньому Єгипті зображували предмети з цього металу синіми – кольору неба. Багато народів мають міфи про небесне походження залізних знарядь – нібито їх дали боги.
В ті часи, коли залізо виплавлялось з метеоритів, з нього в основному робили прикраси, носити які могли лише люди знатного роду. Часто ці прикраси мали золоту оправу, а в Стародавньому Римі навіть обручки були залізними. Зберігся лист, написаний одним з фараонів Єгипту царю Хеттів, де той просив вислати йому залізо, обіцяючи заплатити золотом в будь-якій кількості.
В Індії, в Делі, стоїть древня колона заввишки більше 7 метрів. Вона зроблена з чистого заліза ще в 415 році нашої ери. Але і зараз на ній немає ні сліду іржі. За легендою, якщо доторкнутися до колони спиною, то виповниться заповітне бажання. Ще одна грандіозна залізна споруда – Ейфелева вежа, на виготовлення символу Парижа знадобилося більше 7 000 тонн металу.
Щоб отримати залізо, потрібна залізна руда. Це мінерали, каміння, в яких залізо пов’язане з різними іншими речовинами. Очищаючи залізо від домішок, і отримують потрібний метал. Наприклад, сировиною може бути магнітний залізняк, в якому міститься до 70% заліза.
Родовища залізної руди є не тільки в Україні, але також в Росії, Швеції, Норвегії, Бразилії, США і деяких інших країнах. Залізну руду добувають тільки в тому випадку, якщо це приносить прибуток, адже розробка родовища коштує дорого і не окупиться, якщо заліза виявиться занадто мало.
Найчастіше залізну руду видобувають відкритим способом. Копають величезну яму, яка називається кар’єр. Вона дуже глибока – півкілометра в глибину. А ширина залежить від того, чи багато навколо руди. Спеціальні машини вичерпують руду, відокремлюючи її від непотрібної породи. Потім вантажівки відвозять її на заводи.
Але не кожне родовище можна розробляти таким способом. Якщо руда глибоко, доводиться робити шахти. Для шахти спочатку риють глибокий колодязь, який називається стовбур, а внизу від нього відходять коридори – штреки. Вниз спускаються шахтарі, які знаходять руду і підривають її, а потім по шматках переправляють на поверхню. Робота шахтарів небезпечна.
Отримання заліза з руди – теж непростий процес. Хоча виплавляти залізо з руди навчилися вже давно. У давнину виплавкою заліза займалися ковалі, вони були дуже шанованими людьми. У спеціальну піч, яка називається горн, клали руду і деревне вугілля, а потім підпалювали. Однак звичайна температура горіння недостатньо висока для виплавки, тому вогонь роздували, використовуючи міхи – пристосування, яке видуває повітря з великою силою. Спочатку їх рухали руками, а пізніше навчилися використовувати силу води. В результаті нагрівання виходила спечена маса, яку потім коваль кував, надаючи залізу потрібну форму.
Найчастіше використовувалося (та й зараз використовується) не чисте залізо, а сталь або чавун. Це сплав заліза з вуглекислим газом. Якщо в сплаві більше 2% вуглецю, то виходить чавун. Він неміцний, зате легко плавиться і йому можна надати будь-яку форму. Якщо вуглецю менше 2%, то виходить сталь. Вона дуже міцна і використовується для виготовлення безлічі корисних речей, машин, зброї.
Зараз, звичайно, застосовуються інші методи, хоча принцип їх той же: виплавка з додаванням вуглекислоти при високій температурі. В даний час для цієї мети використовують електрику.
Навіщо залізо людському організму?
Якщо людині не вистачає заліза, то вона хворіє. Цей метал потрібен для утворення гемоглобіну, який доставляє кисень кожній клітинці тіла. Тому треба їсти продукти, багаті залізом – печінку, бобові, яблука.
