Імажинізм – це літературний напрям метою якого було створити образ.
Поширення імажинізм отримав в 20 столітті, після революції 1917 року. В кінці 30-х років 20 століття напрямок втратив свою актуальність. Імажиністи часто використовували метафори. Цим вони зіставляли два образи – прямий і переносний.
Основні ознаки імажинізму:
- верховенство “образу як такого”; образ – максимально загальна категорія, яка підміняла собою оціночне поняття художності;
- поетична творчість – це процес розвитку мови через метафору;
- епітет – це сума метафор, порівнянь і протистоянь будь-якого предмета;
- текст, який має певний чіткий зміст, не може бути віднесений до галузі поезії, так як виконує швидше ідеологічну функцію; вірш же має являти собою “каталог образів”, однаково читатися з початку і з кінця.
В російській літературі представниками імажинізму були С. Єсенін, Р. Івнев, А. Мариєнгоф, В. Шершеневич та ін.
Принципи імажинізму позначилися на ліриці Володимира Сосюри (збірки «Сьогодні», «Золоті шуліки») та Богдана-Ігоря Антонича (збірка «Перстені молодості»).
Please follow and like us:
