Повість – це жанр в прозі, який займає місце між такими поняттями, як роман і оповідання, якщо говорити про обсяг тексту.
За сучасними стандартами, аналог повісті novella зазвичай містить від 7,500 до 40,000 слів.
Для повісті характерний виклад сюжету у вигляді хроніки, тобто коли події плавно випливають одна за іншою.
Класична повість – це розповідь, в якій сюжет обертається навколо головного персонажа
Повість відрізняється від роману відсутністю побічних сюжетних ліній, тобто для хронотопу такого твору характерні вузький проміжок часу і місця дії. І якщо роман орієнтований на створення цілісної картини світу, у якому відбуваються події, проходить життя людей та ін., то повість — цілісної картини людини, яка живе у світі.
Звичайно, про кількість героїв теж треба сказати – їх кількість обмежена, і ось що важливо: немає чіткого розмежування між персонажами на головних і другорядних. Або таке розмежування простежується, але воно не має істотного значення для сюжету і головної ідеї.
Перша українська повість, писана українською мовою, — «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка (1833). Також повість – твір “Кайдашева сім’я”, “Тіні забутих предків”, “Земля”
Приклади повістей зарубіжної літератури: «Собака Баскервилей» А.Конан-Дойла
