Внутрішня політика Перікла
У внутрішній політиці Перікл переслідував дві мети: зміцнити демократію і перетворити Афіни в культурний центр грецького світу. Державні доходи йшли не тільки на посилення військової могутності, а й на виплату компенсацій, які давали можливість будь-якому афінському громадянину брати участь в управлінні державою.
Цей правитель першим ввів оплату праці для людей, які займають державні посади. Крім того,ним була введена щомісячна допомога для інвалідів, людей похилого віку і сиріт. Єдині, хто так і залишився безправним в Афінах – були раби. Вони не мали виборчого права, але при великому завзятті могли досягти тільки статусу вільної людини, не більше.
Афіни за часів правління Перикла дуже змінилися. На Акрополі були зведені Парфенон, Пропілеї, храм Афіни Ніки, поруч з Акрополем – одеон (критий концертний зал) Перикла, а над агорою – храм Гефеста. Тут і там будувалися нові храми, громадські центри, зводилися стіни і зміцнювалися будівлі. Фактично, це призвело до різкого зниження рівня безробіття і злиднів, що ще більше підвищило авторитет Перикла.
Соціальна політика Перікла базувалася на принципі громадянства, яку отримати міг далеко не кожен. Стратег і лідер демократів домігся того, щоб громадянами вважалися лише ті, у кого батько й мати були такими. Можна було б звинуватити Перикла в упередженості, однак таким кроком він перекрив можливість отримання афінських прав і для себе особисто, адже його матір була родом з Аркадії.
Політичні противники Перикла в Афінах часто намагалися шкодити йому, нападаючи на його друзів. Анаксагору поставили в провину безбожність і примусили його втекти з Афін, скульптора Фідія звинуватили в привласненні частини золота, що було виділено на виготовлення знаменитої Афіни, яка прикрашала Парфенон. Але головною мішенню для нападок була, мабуть, розумна і гарна мілетянка Аспасія, співмешканка Перикла (оскільки вона не була громадянкою Афін, законний шлюб з нею був неможливий, хоча Перикл на той час розлучився з першою дружиною).
Зовнішня політика Перікла була направлена на розширення і зміцнення афінської морської держави.
